Чомусь до будинків для людей похилого віку люди ставляться скептично. Я вирішив перевірити, чи правда те, що про них говорять. Давно стояло питання про те, що батькам потрібне гарне лікування. Ми вирішили спробувати звернутися до «Срібного віку». Не скажу, що батьки полюбили пансіонат з першого погляду, але, може, це тому, що вони такі люди, з «характером». Люблять придивлятися та оцінювати. В даному випадку "любов" до цього місця прийшла до них з часом. Вони перестали переживати про майбутній день, про здоров'я, прибирання. Усі роблять за них. Батьки спокійні та щасливі, вони можуть побути вдвох, а ми час від часу відвідуємо їх. Все-таки не такі вже й погані пансіонати, як про них говорять. 30 липня 2018


Мій дідусь завжди мріяв про таку пенсію, коли можна буде пожити собі. І нарешті цей час настав. Завдяки цьому пансіонату він став бадьорим та веселим. Коли ми відвідуємо його, розповідає нам, як цікаво проводить свій час. Радий, що можна підлікуватися, не відвідуючи поліклінік з її довгими чергами. Він каже, що почувається як удома. А ми цьому дуже раді. Адже що може бути краще, ніж щасливий дідусь на пенсії. Він радіє життю, а ми раді за нього.
25 червня 2018

Нам із чоловіком завжди було страшно навіть слухати про будинок для людей похилого віку. Але вийшло так, що я весь час у турботах, чоловік пропадає на роботі, а мама почувається не дуже. Їй потрібна підтримка, турбота та увага. Мені було соромно розуміти, що не можу приділяти увагу мамі, як і раніше. Але тут подруга підказала, що є пансіонат «Срібний вік». Що там людям похилого віку надають весь необхідний догляд, їх смачно годують, за ними веде спостереження лікар, у них чиста постіль, велике коло для спілкування та улюблене заняття під рукою. Я довго сумнівалася, але все ж таки поговорила з мамою. І ось вона вже в пансіонаті, тепер слухаю про її враження щодня телефоном. Мама дуже рада, адже це місце стало для неї другою рідною домівкою.